dfgdfgdfgjhdfgh

яз справа, у верхньому блакитному полi —
зображення пiвшестернi, розгорнутої книги i реторти, у нижньому зеленому
синя квiтка льону. Автори проекту — В.Герасименко, В.Дзiвак i О.Кузьмич.



Проект гербу мiста 1857 р





У 1857р. Б.Кене розроблений проект нового герба мiста: у лазуровому полi
зображенi три з'єднаних срiбних вежi з вiдчиненими воротами. У вiльнiй
частинi — герб Волинської губернiї. Щит увiнчаний срiбною мiською
короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками,
оповитими Олександрiвською стрiчкою. Затвердження не отримав.

Герб росiйського перiоду





Герб росiйського перiоду затверджений 22 сiчня 1796 р. У горiшнiй
частинi перетятого щита герб Новоград-Волинський; у долiшнiй — в
лазуровому полi троє ворiт в срiбних з'єднаних баштах на знак в'їзду до
Рiвного з трьох сторiн.



Герб 1642 року



aa

Із геральдичних словників стає відомо, що у гербі Леліва — шестикутна
зірка золотого кольору, а під нею на блакитному полі золотий півмісяць
рогами догори. Леліва була характерною ознакою багатьох слов'янських
народів, складає герб Ілірії, а також багатьох польських, українських,
російських і білоруських родів. Вона також входила до герба князів
Острозьких. Із історії Рівного відомо, що в 1642 році воно належало
Замойським. Володарка міста, Катерина Замойська, походила з роду
Острозьких, була донькою Олександра і внучкою Костянтина (Василя)
Костянтиновича Острозьких. Тому природньо, що складова частина герба
Острозьких, а саме Леліва, стала символом на печатці Рівного.

Герб Срженява (роду Любомирських)





Любомирськi- могутнiй магнатський рiд герба Срженява, якi увiйшли в
iсторiю Подiлля i Брацлавщини XVIII столiття як володарi "Узбережжя
Днiстра". Герб Срженява — на червоному полi бiла рiчка, яка звивається
по викривленiй лiнiї з правого верхнього до нижнього лiвого кутка. Пiд
шоломом i короною, мiж двома трубами, на кожнiй з яких по чотири
дзвiночки, виходить лев.



Пам'ятки історії та культури.



Вул. Драгоманова, 17



http://www.rivne.org/house/map329.htmУ цьому будинку неодноразово
зупинявся український письменник, історик, фольклорист і громадський
діяч М. П. Драгоманов. У вересні 1867 року тут зупинявся український
композитор М.В. Лисенко.

У 1896-1916 роках - зупинявся і працював археолог етнограф, один з
перших академіків України М. Ф. Біляшевський.





http://www.rivne.org/house/map330.htmВул. Драгоманова, 19



У Рівненський гімназії (нині краєзнавчий музей) з 1866 по 1871 р.
навчався російський письменник В. Г. Короленко. В 1844-1845 рр. в
гімназії вчителював М. І. Костомаров.



Вул. Маяковського, 13





http://www.rivne.org/house/map663.htmВ 1912 р. по вул. Олександрійській
(пізніше Сенкевича), а тепер Маяковського з'явилася нова двохповерхова
кам'яна споруда. В 1917 р. у цьому приміщенні діяла Рівненська Перша
вища початкова школа, де навчання велося українською мовою (вперше в
Рівному).Це нововведення пов'язано з діяльністю Центральної Ради —
першого українського парламенту. Діяла школа і в часи української
-----> Page: